Світлана ПОДЕРНЯ: Опис досвіду

Візитна картка

Дата народження: 17 липня 1986;

Освіта : повна вища, спеціаліст, Рівненський державний гуманітарний університет, 2009 рік, «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література», кваліфікація вчитель української мови і літератури та мови (англійська) і зарубіжної літератури.

Місце роботи : Біленський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ст.

Володимирецької селищної ради;

Посада: ЗДНВР;

Стаж роботи: 17 років;

Рік попередньої атестації: 21 березня 2016, відповідає займаній посаді, присвоєно кваліфікаційну категорію "спеціаліст І категорії".

Диплом: РВ №37370931, виданий Рівненським державним гуманітарним університетом

Курси підвищення кваліфікації: вчителі англійської мови 1-2 класів НУШ Сертифікат №АМ 02139765/767-19 від 21.06.2019, видане РОІППО; вчителі української мови Свідоцтво СПК №02139765/7312-20 від 15.05.2020, видане РОІППО; вчителі англійської мови Свідоцтво СПК № 02139765686221 від 08.04.2021, видане РОІППО; напрям Розвиток управлінської компетентності Свідоцтво СПК №021397651657922 від 03.11.2022, видане РОІППО.

Методична проблема: Використання інноваційних освітніх технологій на уроках під час здійснення онлайн, оф лайн та змішаної форми навчання.

Гіпотеза дослідження: Впровадження в навчально - виховний процес

інноваційних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної освіти - навчити дітей вчитися за формулою "шукаю знання - розумію - запам'ятовую - засвоюю - застосовую - стаю компетентним випускником".

Мета дослідження: З'ясувати ефективність інноваційних педагогічних

технологій в навчально - виховному процесі.

Завдання дослідження:

- з'ясувати ефективність застосування сучасних інноваційних освітніх технологій ;

- проаналізувати та дібрати методи, форми і засоби навчання, використання яких дозволить

формувати в учнів ключові компетентності;

- заохотити до взаємодії об’єкта (учня) і суб’єкта (вчителя) на основі організації проблемно-пошукових завдань, що спонукають до самостійного мислення;

- - підвищити ефективність навчально-виховного процесу шляхом впровадження сучасних інноваційних технологій.

Об'єкт дослідження: навчально - виховний процес у 1-11 класах ;

Предмет дослідження: ефективні сучасні інноваційні технології на уроках української мови та літератури, англійської мови.

Основною ідеєю дослідження є з’ясування найефективніших сучасних інноваційних форм, методів, прийомів та технологій для формування особистості компетентної, діяльної, творчої, самостійної у своїх вчинках.

Готуючись до уроків української мови та літератури, англійської мови, вчитель має проаналізувати, які інноваційні технології або окремі методи і прийоми можна використати для формування ключових компетентностей. Доцільно зазначити ці структурні компоненти в плані уроку. Найбільш ефективною формою навчання вважаю поєднання сучасних інноваційних методів і прийомів з традиційними засобами.

Розглянемо, які ж технології, методи і прийоми вважаю доцільним використовувати на уроках. Не завжди вдається використати досвід попередників, не всі методи і прийоми є однаково ефективними. Для визначення, які ж прийоми використати на уроці, враховую вікові, психологічні особливості учнів. Обираючи, враховую такі складові:

- кількість учнів в класі;

- рівень сформованості та успішності дітей;

- зміст навчального матеріалу;

- предметну і ключову компетентність.

Треба зазначити, що на різних етапах уроку використовуються різні методи, прийоми інноваційних технології з метою формування певної компетентності.

На етапі актуалізації уваги учнів використовую такі методи:

- мотивація;

- стимулювання;

- збудження інтересу;

- створення проблемних ситуацій.

Метод повинен бути зрозумілим, переконливим і порівняно стислим. Для збудження і підвищення інтересу учнів до уроку обираю "Хмарину слів".

Кольорова хмара зі слів приковує погляд до об'єкта і змушує нас зосередитися на матеріалі . Хмара містить в собі як візуальну інформацію (наприклад, форма хмари), так і змістовне наповнення - сам текст. Хмара слів краще запам'ятовується.

Хмара слів - це (або хмара тегів, зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні, який успішно можна використати в навчальній роботі. За допомогою хмари слів можна візуально відтворити певний матеріал у цікавий, незвичний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

Залучення цього методу доречне на уроках будь-якої навчальної дисципліни. Можливості ж використання хмари слів на уроках української мови і літератури, англійської мови – безмежні. Крім того, використання "хмари слів" допустимо на всіх етапах роботи на уроці: на початковому етапі, на етапі закріплення та контролю. Також, учитель може залежно від технічних можливостей закладу, організовувати роботу над хмарою фронтально, індивідуально і по групах.

Можливості використання хмари слів у навчанні пов'язані з тим, що:

- в хмару можна записати тему уроку, яку учні повинні визначити; попросити скласти пропозиції з певної теми;

- «хмара» виступає в якості опорної схеми;

- можна запропонувати здобувачам освіти прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку;

- скласти творчу роботу, використовуючи якомога більше слів із хмари;

- перетворити нудний текст в цікаву головоломку;

- написати зашифровану листівку героєві твору чи письменнику;

- зробити "хмарку" підказок до художнього твору чи оглядової теми;

- повторити основні поняття теми, що вивчаєтся;

- за хмаринкою тегів можна відновити сюжет твору;

- упізнати твір за текстом тощо.

Урок у 8 класі. Тема. Іван Карпенко - Карий - український драматург. Перший професійний український театр (театр корифеїв)

Запитання:

1.За допомогою хмарини слів розкажіть про "Театр корифеїв"

2. Пригадайте дійових осіб трагікомедії "Сто тисяч"

3. Поділіть риси Герасима Калитки на позитивні і негативні.

4. Складіть цитату зі слів. Назвіть героя, якому вона належить.

Урок у 6 класі. Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Запитання:

1.Назвіть морфологічні ознаки іменника.

Хорошим засобом для творчості є кроссенс.

Розвиваючий метод «кроссенс» сприяє формуванню креативності, співпраці,комунікації і критичного мислення учнів.

Що ж таке кроссенс? Це сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу.

Кроссенс – головоломка нового покоління, побудована на асоціаціях. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд». Ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленку. Ідея кроссенса проста. Це асоціативний ланцюжок, що складається з 9 картинок.

Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний зв'язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими, але в будь-якому випадку це відмінна вправа для розвитку логічного і творчого мислення.

Використання на уроках

Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми. Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:

ü При формулюванні теми і мети уроку;

ü При вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;

ü При закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;

ü При підведенні підсумку роботи на уроці, включити як рефлексію.

Можна побудувати весь урок в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть

представляти собою структуру уроку.

Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.
Для вчителя кроссенс :

ü Це спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми);

ü Це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;

ü Це можливість встановити міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.

Для учня кросенс:

ü Це розвиток логічного, образного і асоціативного мислення, уяви;

ü Це прояв нестандартного мислення і креативності;

ü Це розвиток можливості самовираження.

Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями вивченої теми.

Під час розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету. .

Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:
1.    робота в малих групах;
2.    робота в парах»
3.    «мозковий штурм»;
4.    «коло ідей»;
5.    «мікрофон»;

8 клас.

Тема. О.Довженко - кінорежисер і письменник. Розв'яжіть цей кроссенс.Подивіться на малюнки. Які асоціації у вас виникають ? Як ви гадаєте, творчість якого митця ми з вами вивчатимемо на сьогоднішньому уроці ?

(1-й малюнок – містечко, поблизу якого народився О. Довженко;

2-й малюнок – Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка, де навчався геніальний митець, на честь якого і названо цей

навчальний заклад;

3-й малюнок – О. Довженко прославився передовсім як видатний письменник;

4-й малюнок – вагоме місце в житті О. Довженка займала праця в кіно;

5-й малюнок – коли діти відгадують усі малюнки, під знаком питання розкривається портрет О. Довженка;

6-й малюнок – О. Довженко брав участь у Другій світовій війні в якості військового кореспондента;

7-й малюнок – О. Довженка мучила хвороба серця;

8-й малюнок – Сосницький літературно-меморіальний музей О. Довженка;

9-й малюнок – кіностудія імені О. Довженка у Києві).

Поняття про метод «Фішбоуну»

«Фішбоун» (від англ. Fish – риба; Fishbone – рибний скелет) – метод вивчення, порівняння, дослідження. Автором є японський професор Кауро Ішікава, який і винайшов метод структурного аналізу причинно-наслідкових зв’язків. У процесі навчання прийом дозволяє «розділити» загальну проблемну тему на перелік причин і аргументів. Візуально (графічно) відтворення даного прийому виглядає як риб’ячий скелет, у голові якого записується проблема, верхній ряд кісток – причини події; нижній – факти, аргументи. А у хвості розміщується висновок, що є результатом створеного графічного аналізу. Записи мають бути ключовими словами або фразами (обов’язково короткими), що відбивають суть проблеми.

Учень демонструє вміння визначити причинно-наслідкові зв’язки, логіку, обґрунтованість висновків. Прийом вимагає аналітично працювати з текстами, формує критичне мислення.

Схеми Фішбоун дають можливість:

v організувати роботу учасників в парах або групах;

v розвивати критичне мислення;

v візуалізувати взаємозв'язок між причинами і наслідками;

v ранжувати фактори за ступенем їх значущості.

За допомогою схеми можна знайти рішення з будь-якої розглянутої складної ситуації, при цьому виникають щоразу нові ідеї. Ефективним буде її застосування під час Мозкового штурму.

Складність прийому полягає в необхідності демонструвати логіку висновку, який повинен витікати з причин та фактів, який автор твору сам і добирає. Яскравий образ – заготовка фішбоуну – в певній мірі є фактором психологічним (приваблює, заспокоює, заохочує).

Складання схеми Фішбоун

Схема Фішбоун може бути складена заздалегідь. Із застосуванням технічних засобів її можна зробити в кольорі. При їх відсутності використовується звичайний ватман або щоденний інструмент вчителя - кольорову крейду.

Залежно від вікової категорії учнів, бажання і фантазії вчителя схема може мати горизонтальний або вертикальний вигляд. Суть прийому Фішбоун форма схеми не змінює, тому особливо не має значення. По завершенню її заповнення разом із дітьми можна зобразити фігуру вздовж скелета і загадати бажання, щоб золота рибка й надалі допомагала вирішити будь-яку життєву проблему.

Схема включає в себе основні чотири блоки, представлені у вигляді голови, хвоста, верхніх і нижніх кісточок. Сполучною ланкою виступає основна кістка або хребет риби.

Ø Голова - проблема, питання або тема, які підлягають аналізу.

Ø Верхні кісточки (розташовані праворуч при вертикальній формі схеми або під кутом

45 градусів зверху при горизонтальній) - на них фіксуються основні поняття теми, причини, які привели до проблеми.

Ø Нижні кісточки (зображуються навпаки) - факти, що підтверджують наявність сформульованих причин, або суть понять, зображених на схемі.

Ø Хвіст - відповідь на поставлене запитання, висновки, узагальнення.

Прийом Фішбоун передбачає ранжування понять, тому найбільш важливі з них для вирішення основної проблеми у своєму розпорядженні ближче до голови. Усі записи повинні бути короткими, точними, лаконічними і відображати лише суть понять.

Застосування методу Фішбоун на уроці

Схема Фішбоун може бути використана як окремо застосовуваний методичний прийом для аналізу будь-якої ситуації або виступати стратегією цілого уроку. Найефективніше її застосовувати під час уроку узагальнення і систематизації знань, коли матеріал з теми вже пройдено і необхідно привести всі вивчені поняття в струнку систему, що передбачає розкриття і засвоєння зв'язків і відносин між її елементами.

Так учням пропонується інформація (текст, відеофільм) проблемного змісту і схема Фішбоун для систематизації цього матеріалу. Роботу щодо заповнення схеми можна проводити в індивідуальній чи груповій формі. Важливим етапом застосування технології Фішбоун є презентація отриманих результатів заповнення. Вона повинна підтвердити комплексний характер проблеми у взаємозв'язку всіх її причин і наслідків. Іноді при заповненні схеми учні стикаються з тим, що причин обговорюваної проблеми більше, ніж аргументів, які підтверджують її наявність.

Це виникає внаслідок того, що припущень і в житті завжди більше, ніж підтверджуючих фактів. А тому деякі нижні кісточки можуть так і залишитися незаповненими. Далі в ході уроку вчитель самостійно визначає дії - пропонує або й далі досліджувати проблему, або спробувати визначити її рішення.

Оволодівши технологією Фішбоун, учитель може з успіхом її застосовувати на будь-якому уроці. Найбільш популярною вона є серед вчителів-філологів або істориків. Етап уроку із застосуванням методу Фішбоун набуває дослідного характеру.

Форми роботи на уроці

ü Індивідуальна робота. Усім учням видається для аналізу однаковий текст і перед кожним ставиться мета - заповнити схему «Риб'ячий скелет» протягом 10 хвилин. Потім проходить обговорення результатів, обмін думками й заповнення загальної схеми на дошці.

ü Робота в групах. Кожна з груп отримує свій текст. Читання тексту відбувається індивідуально, а його обговорення – у групах. Загальна схема Фішбоун заповнюється на основі думок груп.

8 клас.

Тема. Тарас Шевченко. Філософська лірика "Мені однаково, чи буду..."

Проблемне питання. "Чи однаково Шевченкові, де жити - в Україні чи на чужині ?"

8 клас.

Тема. Проблематика кохання в романі Ліни Костенко "Маруся Чурай".

Проблемне питання. "У чому духовна розбіжність Марусі Чурай та Грицька Бобренка ? Чи саме це зумовило проблемність цього кохання ?"

Квест – надзвичайно ефективний інноваційний прийом, адже в ньому поєднуються елементи ігрової, проектної технології, технології творчого мислення.

Квести для дітей – найулюбленіші прийоми виконання завдань, адже квести носять не тільки навчальний, а й пізнавальний та розважальний характер. У вигляді квестів проводжу не тільки уроки, а й позакласні заходи.

Організація квесту

Перший етап – підготовка

Мета першого етапу – спланувати роботу для реалізації квесту

- обговорення завдань, визначення часу, цілей ;

- збирання матеріалів про письменника, поглиблення знань з теми;

- розподіл обов’язків ( дослідники, поети, художники, літературознавці тощо);

- визначення способів представлення результатів: міні-проект, есе, плакат тощо.

Другий етап – реалізація квесту

- ознайомлення з додатковою інформацією;

- виконання завдань;

- збирання інформаційних карток для створення плаката;

- оформлення результатів.